- проіржавити
- —————————————————————————————проіржа́витидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
проіржавити — ить; мн. проіржа/влять і проржави/ти, и/ть; мн. проржавля/ть; док., перех., безос. Вкрити іржею … Український тлумачний словник
проіржавлений — проржа/влений, а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до проіржавити, проржавити. 2) у знач. прикм., перен. Вкритий плямами кольору іржі … Український тлумачний словник
проржавити — див. проіржавити … Український тлумачний словник